Форми методичної роботи педагога

На активність педагога з підвищення своєї кваліфікації і виконання вимог атестації впливає зовнішня і внутрішня сфера.
Внутрішня сфера активності складається з п’яти “само-“:
-         самоосвіти;
-         самовдосконалення;
-         саморозвитку;
-         самовиховання;
-         самоаналізу.

Зовнішня сфера – це педагогічні наради, постійно діючі семінари, методоб’єднання, творчі групи, ярмарки педагогічних ідей, проблемні столи, захист творчих проектів, конкурси професійної майстерності та інші форми методичної роботи.

Залежно від того, на якому етапі вивчення проблеми перебуває педагогічний працівник, необхідно обирати найдоцільніші для нього форми методичної роботи, забезпечувати контроль та корекцію його діяльності.

В тому числі:

- фронтальні (конференції, педчитання, семінари, метод ради, педради);

- групові (МО, творчі та динамічні групи, школа молодого педагога, школа передового педагогічного досвіду, тренінги, семінари, круглі столи, методичні оперативки, консиліуми, методичні декади тощо);

- індивідуальні (складання авторських програм, створення навчально-методичного комплекту з проблеми, матеріалів перспективного педагогічного досвіду, публікації, видавнича діяльність (посібники, брошури, підручники тощо), діагностична лабораторія педагога, творчий звіт педагога, організація роботи майстер-класу з проблеми тощо).

Наприклад, педагог перебуває на теоретичному етапі вивчення даної проблеми. Необхідно, щоб керівник відповідного відділу (МО) за­планував та виніс на засідання питання, пов’язані з темою само­освіти цього вчителя. Отже, він мас можливість викласти суть проблеми, звичайно, поки що на репродуктивному рівні. Якщо ж спланувати обговорення даного питання у вигляді конференції, семінару-практикуму, то теоре­тичний досвід педагога збагатиться теоретично-практичним досвідом колег з відділу (МО), які знають про­блему краще і можуть поділитися своїм досвідом.

Аналогічно можна винести об­огічної питання й на педагогіч­ну раду, але при цьому потрібно буде залучити педагога в динаміч­ну групу з підготовки до цієї педа­огічної ради. Така групова форма роботи потребує узгодженості між членами групи в розкритті змісту даного питання. Якщо ж педагог є членом творчої групи з вивчення даної проблеми, то так само мож­на здійснити обговорення набутих теоретичних знань між членами творчої групи.

Педагогічний працівник може долучатися до участі в тренінгах, круглих столах та інших формах методичної роботи, пов’язаних із темою самоосвіти. Але при цьому рівень володіння проблемою зали­шається лише теоретичним. Якщо ж педагог перебуває на етапі прак­тичного втілення даної проблеми, то тут необхідно використати інші види методичної роботи. Це участь у декаді відкритих уроків, семіна­рах, практикумах. Тобто таких, які найбільшою мірою демонструють набутий практичний досвід педагога. Якщо ж він виявився нова­торським, ефективним, таким, що містить елементи новизни, раціо­нального підходу до вирішення по­ставлених завдань, слід використа­ти такі види методичної роботи як майстер-класи або створення діа­гностичної чи творчої лабораторії педагога. Рівень опанування темою самоосвіти в даному разі можна вважати творчим. Тому потрібно планувати творчий звіт педагога, залучати його до роботи в школі молодого педагога, школі передо­вого педагогічного досвіду.